bronneg m.
(1) Personne mamelue.
●(1744) L'Arm 228a. Mamelu, uë, tr. «Bronnêc.. éguétt : Bronnéguéss.. éguézétt.»
●(1904) DBFV 33a. bronneg, m. pl. ed, tr. «mamelu.» ●(1927) GERI.Ern 73. bronneg m., tr. «mamelu.»
(2) Mammifère.
●(1927) GERI.Ern 73. bronneg m., tr. «mammifère.»