dieskern

adj. Sans os.

●(1732) GReg 276b. Desossé, ée, sans sos, tr. «diæskern.»

●(1876) TDE.BF 122b. Dieskern, adj., tr. «Désossé, sans os.»

●(1904) DBFV 50a. dieskern, adj., tr. «sans os, désossé.»