diinteriñ

v. tr. d. Exhumer, déterrer.

●(1744) L'Arm 103b. Desenterrer, tr. «Diinteerrein.. étt.» ●442b. Exhumer, tr. «Diintærrein.»

●(1894) BUZmornik 582. ar baianed hen dienterraz hag her stlapaz er mor arched hag all.

●(1904) DBFV 54b. diinterrein, v. a., tr. «exhumer, déterrer.»