adj. Vorace, goulu.
●(c.1718) CHal.ms iv. Vorace, tr. «gourhambl' gloutonnec.» ●(1732) GReg 464a. Goulu, qui mange beaucoup, & fort vite, tr. «Van[netois] gourhambl.» ●(1744) L'Arm 22a. Avide, tr. «Gourhamble.» ●175a. Goulu, uë, tr. «Gourhamble.» (…) Gourmand, tr. «Gourhamble.»
●(1843) LZBg 1añ blezad-2l lodenn 137. rac, idan er roué aral, haval doh el lonnèd gouihuan, é oent ol gourhamble ar hoaid hag ar guig mab-dén.
●(1904) DBFV 96a. gourhanbl adj., tr. «gourmand, avide, goulu.»