megañ

v. tr. d. Salir.

●(1779) BRig I 54b. mégan, tr. «salir.»

●(1869) TDE.FB 804a. Salir, tr. «Trég[or] megañ.» ●(1876) TDE.BF 446b. Megañ, tr. «v. a. T[régor] Salir ; p. meget (meg-et).»